Святогірська святиня

Ось уже більше двох тисячоліть Пресвята Владичиця Богородиця виявляє Свою милість і допомогу грішному роду людському. На Святій Русі, в обраному уділі Пресвятої Діви, прославлено безліч чудотворних ікон Божої Матері, від яких донині подається благодатна допомога всім, хто з вірою притікає до них. Одна з таких чудотворних ікон називається Святогірською і знаходиться в Свято-Успенській Святогірській Лаврі.

До закриття в Святогірській обителі були шановані дві чудотворні Святогірські ікони Божої Матері. Одна з них, древня, перебувала в іконостасі храму Різдва Божої Матері, інша – в печерній Іоанно-Предтеченській церкві. Ікони між собою різняться тим, що на древній Спаситель зображений зі сувоєм в руці, а на пізній – зі скіпетром.

Давня Святогірська ікона Богородиці не зберіглася до наших днів.

Історія написання чудотворного списку Святогірської ікони Божої Матері, що знаходиться в Успенському соборі Святогірської Лаври, пов’язана з одним афонським старцем-іконописцем, який відвідав Святі Гори незабаром після відкриття монастиря в 1844р. Афонському ченцю дуже сподобалася Святогірська обитель, її устав, схожий з афонським, краєвиди навколишньої природи, крейдяна скеля з храмом і печерами. Будучи бідним, він вирішив прикрасити оселю тим мистецтвом, яке добре знав, і в дарунок монастирю написав цю ікону. Образ Божої Матері перебував довгий час в Іоанно-Предтеченській церкві, в якій в той час молився і ніс подвиг затворника в крейдяній скелі преподобний Іоанн. Тут ікона була чудово збережена не тільки від вогкості, але і від пожежі, що трапилася в печерному храмі.

З опису ризниці кінця XIX століття відомо, що Святогірська ікона Божої Матері в той час містилася в дерев’яному, позолоченому на гольдфарбі кіоті, Лики Спасителя і Божої Матері були прикрашені вінцями.

Згодом ікона прославилася чудесами і за велінням Богородиці була винесена з печер. З молебним співом її носила братія Святогірського монастиря по навколишніх селах до найкривавіших революційних років.

5 жовтня 1918 р хресний хід з чудотворною Святогірською іконою Богородиці розташувався в одному з будинків села Байрачек Куп’янського повіту. Більшовики вночі напали на будинок, зламали двері і розстріляли ієромонахів Модеста і Іринарха, ієродиякона Феодота, псаломщика місцевої церкви, господаря будинку та його дочку. П’ять трупів лежали біля підніжжя ікони, що стояла в калюжі крові. Те, що не мотив пограбування керував бандитами, видно зі слів одного з вбивць: «Ви мóлитесь, щоб Бог покарав більшовиків».

У 1922 році під час кампанії з вилучення церковних цінностей більшовики насамперед пограбували давню Святогірську чудотворну ікону Божої Матері: риза, що знаходилася на ній, була однією з найкоштовніших в обителі. Після закриття монастиря місцезнаходження цієї ікони залишається невідомим.

Чудотворний список, зроблений афонським іконописцем, братія монастиря зберігала у Всіхсвятському кладовищенському храмі до його закриття в 1931 році. За свідченням раби Божої Євдокії, жительки міста Красний Лиман, деякий час ікона була відсутня в храмі: як згодом з’ясувалося, вона перебувала на реставрації. До цих пір, якщо уважно придивитися, на Ликах Спасителя і Божої Матері видні сліди блюзнірства більшовиків – глибокі подряпини, зафарбовані вмілою рукою реставратора. За радянських часів цей чудотворний список був збережений благочестивими людьми. Останнім його місцем перебування була церква в селі Новотроїцькому Волноваського району.

4 жовтня 1992 року, в день пам’яті святителя Димитрія Ростовського, Святогірську ікону Божої Матері урочисто хресним ходом перенесли в Святогірський монастир і поставили в Успенському соборі. Останній відрізок шляху (Слов’янськ – Святі Гори), відстанню близько 32 км, понад дев’ять годин хресний хід йшов пішки, а ікону несли священнослужителі на руках.

Пресвята Владичиця Богородиця і донині посилає Свою всесильну допомогу всім, хто з вірою притікає до Її Пречистого образу. Багато хворих різними недугами отримали зцілення після старанної молитви перед іконою Святогірської Божої Матері, а іноді недужим надсилалося здоров’я після помазання маслом від лампади, що горить перед нею, або прикладання до хворого місця засушених квіток, що прикрашали ікону. Особливу допомогу від чудотворного образу отримують люди, які страждають онкологічними захворюваннями і безпліддям. Безліч золотих і срібних підвісок, монет, хрестиків, ланцюжків, дукачів біля чудотворного образу явно свідчать про чудеса і милості до грішного роду людського Цариці Небесної.

У 2002 році ікону прикрасили сріблозолоченою ризою, виготовленою з дорогоцінних приношень, які були принесені в дар Богоматері як знак любові і подяки за отримані зцілення і благодатну допомогу.

Святкування на честь Святогірської ікони Божої Матері відбувається 30 липня. У цей урочистий день в обителі з Успенського собору хресний хід слідує до пам’ятника Богородиці на Лаврській площі. Чудотворний образ, який несуть священнослужителі на руках, супроводжують з молебним співом вся братія обителі і близько 10000 паломників зі всієї Святої Русі.

Взято з сайту “Свято-Успенська Святогірська Лавра”, переклад — протоієрей Олег Рендак

Переглядів: 26

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Перейти до панелі інструментів